Комунальний заклад охорони здоров'я
Богодухівський медичний коледж
Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів
шляхом розвитку розумових та творчих здібностей
|
Матеріали автора
передового педагогічного досвіду
Павленко Наталії
Олексіївни, викладача української мови
та літератури
|
Богодухів
-2018
Персоналія
1. Прізвище,
ім′я, по батькові
Павленко Наталія Олексіївна
2. Число, місяць, рік народження
06 січня 1974 року
3. Повна назва вищого начального закладу, який
закінчив, рік закінчення Харківський
педагогічний університет імені Г.С.Сковороди 1997 р.
4. Стаж педагогічної роботи з
30 серпня 1991 року
5. Основні етапи педагогічної діяльності
1991 р.-
керівник театрального гуртка
Богодухівської гімназії №1
1992 р.-
керівник краєзнавчого відділу при Богодухівському центрі дитячої та юнацької
творчості.
1998 р.
–викладач української мови та літератури у Богодухівському медичному училищі
6. Місце роботи, посада, яку займає
викладач української мови та літератури,
зарубіжної літератури
7. Категорія
Вища категорія
Мистецтво навчання не в умінні повідомляти,
а в умінні збуджувати, будити, оживляти
(А.Дистерверг
1.
Вступ
Практика навчання у вищих
навчальних закладах освіти та психолого-педагогічні дослідження вже давно
довели необхідність повністю відмовитися від уявлень про навчально-виховний
процес як процес повідомлення і передачі інформації. Змістова наповненість
та ідейно-виховна спрямованість кожної навчальної години набувають особливого
значення, коли йдеться про сучасне заняття літератури, про виховання в
студентів активної життєвої позиції, їхньої готовності до самостійного
трудового життя.
Методологічним підґрунтям вивчення
даної теми стали праці вітчизняних і зарубіжних дослідників: Б.Г.Ананьєв,
Г.О.Балл, І.Д.Бех, О.В.Киричук, О.Л.Кононко, В.О.Сухомлинський
(забезпечення сприятливих умов формування людини як унікальної особистості
2.
Актуальність
теми
Актуальність і перспективність досвіду полягає у:
·
Забезпеченні умов для розвитку творчої
особистості дитини;
·
Сприянні виконання завдань Національної
доктрини розвитку освіти;
·
Сприянні позитивній мотивації студентів до
пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та
самовдосконаленні;
·
Дозволить гарантувати досягнення певного стандарту
освіти;
·
Забезпечити творчий та інтелектуальний розвиток студента;
·
Робити
оригінальний підхід до побудови структури сучасного заняття української мови та літератури.
Сучасне життя розвивається бурхливими темпами, тому відбулися вагомі зміни
у системі освіти. Викладач, навіть найталановитіший, уже не може бути єдиним джерелом інформації. Особливої
актуальності набувають проблеми формування творчої особистості, виховання
молодої людини як громадянина на основі оволодіння гуманістичними цінностями ,
нормами демократичної культури.
На мою думку, сприяти вирішенню поставлених перед освітою завдань має
стимулювання у студентів навчально-пізнавальної діяльності, що в свою чергу
призведе до активізації розумової та творчої діяльності. Саме цим обумовлюється актуальність проблемного питання, над яким я працюю упродовж 5 років.
3. Мета та завдання:
·
Створити
оптимальні умови для розвитку
творчих здібностей підлітків на заняттях словесності;
·
Створити
атмосферу співробітництва,
взаємодії викладача та студента;
·
Розвивати соціальну та громадянську компетентнісь підлітка.
Аналіз сучасної педагогічної літератури свідчить, що зміни неможливі без
застосування на заняттях різноманітних технологій, які ґрунтуються на діалозі,
моделюванні літературних творів, вільному обміні думками, тощо.
Мета роботи – з’ясувати суть
такого виду навчання, його переваги в
навчально-виховному процесі, звернути увагу на сутність сучасного заняття,
зокрема з української мови та літератури
.
Передусім, хотілося б звернутися до теорії і з’ясувати поняття, які
полягають в основі теми моєї роботи.
Що таке інтелéкт? Інтелект - це сукупність розумових здібностей. За допомогою розуму
людина: вчиться, тобто
здобуває нові знання та удосконалює свої розумові здібності; розуміє мову та абстрактні ідеї; обдумує бажаний для неї результат
(проблеми тощо) та складає план по його досягненню, а потім безпосередньо
здійснює заплановане, роблячи висновки (як зі своєї діяльності, так і
діяльності інших) та удосконалюючи свій практичний досвід. До одного із видів збідностей
відносяться творчі, які визначають
можливість відкриттів і винаходів, створення нових предметів матеріальної і
духовної культури.[1] Пізнавальна діяльність - це процес відображення у
психіці людини предметів та явищ навколишнього середовища, на ґрунті якого
формуються знання.
Пізнання
складається з двох ступенів - чуттєвого і логічного, або раціонального. До
чуттєвого пізнання належать відчуття, сприймання, уявлення; до логічного -
поняття, судження, умовиводи. Послідовність етапів чуттєвого і логічного
ступенів пізнання можна подати схематично: відчуття → сприймання →
уявлення → поняття → судження → умовиводи.
І саме з
підлітками працюють вчителі як старшої
школи, так викладачі І-ІІ курсів ВНЗ
І-ІІ рівнів акредитації, бо підлітковий вік - вік між дитинством і дорослістю (від 11-12 до 16-18
років), який характеризується якісними змінами, пов'язаними зі статевим
дозріванням і входженням у доросле життя. У цей період особа має підвищену
збудливість, імпульсивність. Досвід багатьох
вітчизняних та закордонних педагогів свідчить про вірогідність успішного
формування у підлітків якостей творчої особистості. Для цього студентам варто надавати максимум
можливостей для випробовування себе в творчості, причому починати треба з
найпростіших завдань.[2] Під час навчання студенти мають робити набагато
більше, ніж просто слухати та фіксувати готові думки викладача. Вони можуть продукувати
інформацію самостійно, визначати й обговорювати проблеми, знаходити шляхи їх
розв’язання, спостерігати і планувати. Підлітки повинні мати змогу
застосовувати нові знання та навички на практиці, створювати зворотні зв’язки. Бразильський
педагог Пауло Фрейре вважає, що доцільно замінити традиційну «накопичувальну»
освіту на освіту «проблемно‑визначальну». У книзі «Педагогіка пригноблених» П.
Фрейре назвав «банківською» освіту, коли діти розцінюються як «банк», а
викладачі – як вкладники, які сподіваються отримати дивіденди у майбутньому.
При «банківській освіті» підлітки є пасивними отримувачами певного обсягу знань,
які вони доволі часто вважають не своїми, не інтерпретують їх, не розуміють значення
та, найголовніше, забувають більшу частину після отримання оцінки. За умов
проблемно‑визначальної освіти студенти займаються реальними
проблемами, запозиченими з життя. Навчання, вважає педагог, відбуватиметься
набагато успішніше, якщо вони самостійно
формулюватимуть завдання і, виходячи з власного життєвого досвіду,
виконуватимуть їх.
Залежно від характеру взаємодії викладача і студента
розрізняють пасивні, активні та інтерактивні методи навчання. Але наприкінці ХХ ст.педагоги
звернулися до інтерактивних технологій, що
набули поширення в теорії і практиці американської школи. Дослідження
показали, що таке навчання дозволяє збільшити процес засвоєння матеріалу,
оскільки впливає не лише на свідомість підлітка, а й на його почуття, волю. Результати цих досліджень були
відображені у схемі, що отримала назву «Піраміда навчання»:
Організація
інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання
рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної
ситуації. Тому не звернути увагу на них, я не змогла і намагалася
для себе взяти щось цікаве з кожної
освітньої технології та спробувати відчути двосторонній зв’язок зі студентами
при втіленні її елементів під час занять. Мені дуже імпонують слова відомого педагога та психолога П.Блонського:
« Скажи мені – я забуду. Покажи мені – я зможу запам’ятати. Дозволь мені
зробити самому – це і стане моїм назавжди».
4. Основна частина.
На початку своєї роботи я відчула необхідність у студентів на заняттях з
літератури відчути себе в часі автора, твір якого вивчається. Інсценізація студентами
всіляких дій та рольових постановок, здійснювані за різними тематичними
напрямами (від гумористичних до глибоко соціальних), відігравали важливу роль у
становленні інтелектуального свідомості сучасної молоді. Бо театральне мистецтво дозволяє підліткам
проявляти свої таланти,
виражати емоції і почуття, вчитися працювати в команді. Саме участь у сценічних виставах стало трампліном для кар’єри
багатьох акторів, імена яких зараз рясніють на всіх обкладинках глянсових
журналів і на всіх платформах існуючого медійного простору. Тому
під час вивчення творів мною проводилась робота по відбору студентів для
театральних постановок, що викликало у них масу емоцій, тим паче захоплення
творчістю автора, що вивчався. Так неодноразово відбувалися постановки за
творами Івана Нечуя-Левицького,
Карпенка-Карого, Лесі Українки тощо. Такі вечори та міні-сценки під час занять
як із зарубіжної , так і української літератури проводяться досить часто, хоча
і потребують багато часу та сил для підготовки. Але
це один із видів роботи для стимулювання пізнавальної діяльності.
Зараз
покоління наших дітей називають поколінням центеніалів ,
поколінням «Z».У наш
час підлітки досить гарно «підковані» інформацією, швидко засвоюють її.. Це
дійсно дуже корисна навичка, якої бракує попереднім поколінням. Але розум, що
звик до швидкого потоку та опрацювання інформації, починає нудьгувати, коли її
замало і вона надається дуже повільно. Найбільше негативу це додає під час занять, бо
викладачеві не вдається утримати увагу студента, а це призводить до не
сприймання матеріалу та протидію прагненням викладача надати своєї допомоги в
цьому[3]. Засоби масової інформації часто використовують
далеко не літературну мову, вживаючи суржик, сленг, жаргонізми, неологізми,
іноді нецензурну лексику. Мова сучасних політиків також не може слугувати
взірцем використання нормативної літературної української мови.[4] І тому викладач повинен нести своїм
слухачам ази правильної вимови, вчити не тільки говорити, а й думати
українською мовою, бути з ними на одній хвилі , розуміти їх вподобання та
розвивати їх у правильному руслі.
Для того , щоб бути в одному середовищі зі
студентами, я намагалася постійно цікавитися новинками інтернету та долучати
майбутніх спеціалістів до вивчення мови та літератури в мережі. Тому ми активно з ними брали участь
в інтернет-конференціях ( «Проблеми виховання
національно-патріотичної свідомості
молоді у сучасних умовах», м. Черкаси 2016 р.; VІІ
Всеукраїнській науково-практичній конференції «Цифрові технології в освітньому процесі закладів освіти» м.
Рівне 2018 р.[5] та студентських
науково-практичних конференціях коледжу); учнівських
інтернет-олімпіадах[6] [7]
, поглиблюючи свої знання з мови
я брала участь у ІX Всеукраїнському конкурсі фахової
майстерності для вчителів-україністів «Соняшник-учитель»-2018; створила блог[8], який по
мірі можливостей намагаюся насичувати інформацією тощо.
Завдяки ефекту новизни та оригінальності
таких методів при правильній їх організації зростає цікавість до процесу
навчання, бо студенти вчяться аналізувати навчальну інформацію; творчо
підходити до засвоєння навчального матеріалу; формулювати власну думку,
правильно її висловлювати; моделювати різні соціальні ситуації, збагачувати
власний соціальний досвід через включення у різні життєві ситуації і переживати
їх; розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання
творчих робіт. Саме підготовці проектів та написанні творчих робіт на заняттях з мови приділяю значної
уваги.
Для розвитку розумової діяльності у підлітків не можна залишити осторонь і такий цікавий
момент під час вивчення заданих дисциплін, як збір інформації та підготовка до
турнірів з мови, конкурсів мовно-літературного ім.Т.Шевченка та знавців
української мови ім.П.Яцика. Це надає змогу студентам розширювати свій
словниковий запас, поглиблювати знання з мови та літератури, поповнювати їх
новою цікавою інформацією.
У своїй роботі як над цією темою, так і загалом, намагаюся ретельно
самовдосконалюватись. У цьому мені допомагає опрацювання додаткової літератури,
використання інтернет -ресурсів,
досвід колег та участь у
різноманітних педагогічних заходах.
Таким чином я і дізнаюся про нові методи навчання, намагаюся їх апробувати у
своїй практиці.
Серед використовуваних мною методів можна назвати :
1."Асоціативний кущ."
2.Метод проектів.
3." Ажурна пилка."
4.Робота в парах, тощо
На оцінювальному етапі
доречним вважаю використання прийомів
«Мікрофон», «Незакінчене речення», «Мозковий штурм». Використання цих прийомів
спонукає студентів проявляти свою уяву і творчість, що досягається шляхом
висловлення думок усіх . Так при
вивченні драми-феєрії « Лісова пісня»
Лесі Українки пропоную
студентам порівняти драму та казку. Що відмінного і спільного вони мають? (методики
"Діаграми Венна",
"Круги Ейлера") . Під час
ознайомлення з романом Панаса Мирного « Хіба ревуть воли, як ясла повні?» прошу
дати відповідь на проблемне питання: чому Чіпку важко
охарактеризувати з боку позитивного та негативного в характері ? Завдання такого типу формують
активну життєву позицію студентів, розвивають комунікативні вміння. При
вивченні творчості І.Франка було
доцільним використання заняття-дослідження.
Дехто із підлітків тільки-но вчиться на
першому курсі у новому для нього середовищі відкритись іншим і не побоятися
глузливих відгуків у свій бік. Вони намагаються презентувати себе у творчих
виявах, беручи участь у різноманітних театральних
постановках (вечір «
Ніч перед Різдвом»-2016 р.; «Весела Україна»- 2017 р.;вечір « Сторінками літературних
творів»-2015 р.) та художніх
виставках на задану мною тематику ( виставки малюнків «З Україною в
серці»-2016 р., « Різдво крокує Україною»-2017 р., «Заплющ очі, дивись
серцем»-2018 р.)
5. Висновок
Реалізувати
власну педагогічну проблему мені допомагають нестандартні форми занять, які
стимулюють пізнавальну, творчу активність студентів,активізують їх розумові
здібності, їхнє вміння діяти в незвичних ситуаціях, використовувати власний
досвід, адаптацію до змін:
Отже, методи й
прийоми розвитку творчих здібностей студентів дійсно мають великий потенціал,
реалізацію яких можна безпосередньо пов'язати з формуванням основних життєвих
умінь підлітків.
6. Література
1. Жигірь В.І., Чернєга О.А. Професійна педагогіка: Навчальний посібник / За
ред. М.В.Вачевського.- К.: ТОВ «Кондор», 2011.- 336 с.
2. Інтернет – ресурс. Куликова
З.М. Процес формування прийомів і навиків творчого підходу до вивчення
української літератури за кредитно-модульною системою організації навчального процесу
3. Нові технології навчання: Наук.-метод.
зб./Ред.кол.: Б.І.Холод (головний редактор), О.Я. Савченко, О.І.Ляшенко, А.М.
Федяєва та ін. – К.: НМЦВО, 2000.- Вип.28 – 2004 с.
4. Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика,
результати досліджень / За ред. В.О. Моляко, О.Л. Музики. – Житомир: Вид-во
Рута, 2006. – 320 с.
1.
24 вересня - 24 жовтня
2018 року Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти» МОН
України, Інститут інформаційних технологій та засобів навчання НАПН України та
Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти проводять VІІ
Всеукраїнську інтерактивну науково-практичну конференцію «Цифрові технології в
освітньому процесі закладів освіти»
2. Виховна година «Право на
життя» https://naurok.com.ua/scenariy-ta-prezentaciya-vihovno-godini-pravo-na-zhittya-59289.html 2018 р.
3. Турнір знавців рідної
мови https://naurok.com.ua/turnir-znavciv-ukra-nsko-movi-59006.html
-2018 р.
4. Виховна година « У війни
не жіноче обличчя» https://naurok.com.ua/vihovna-godina-u-viyni-ne-zhinoche-oblichchya-58766.html 2018 р.
5. Конкурс читців ім.Т.Шевченка https://naurok.com.ua/scenariy-konkurs-chitciv-im-t-shevchenka-58759.html
2018
7.
[2]http://tpal.com.ua/spase/psyhsl/roztworzdib.html
[3] Колосова Г. Хто такі «ікси» та «ігреки» і як
їм порозумітися з «зетами» [Електронний ресурс] / Ганна Колосова.
[4] Матеріали наукової
конференції «Проблеми української мови» http://oldconf.neasmo.org.ua/node/669
Комментариев нет:
Отправить комментарий